Як працювати в парах

    Робота в парах є різновидом роботи в малих групах. Ця форма роботи сприяє набуттю вмінь і навичок співпраці, активного слухання, висловлювання, переконання, вироблення спільного рішення. Роботу в парі варто організувати так:

  • Разом прочитайте надане завдання й інформацію стосовно його виконання.
  • Визначте, хто говоритиме першим.
  • Викладіть свої думки та погляди на проблему по черзі.
  • Дійдіть спільної думки.
  • Визначте, хто представлятиме результати роботи класу, підготуйтеся до презентації.

Для ефективного спілкування у парах необхідно зважати на кілька моментів.

Зверніть увагу на:

  • мову тіла: сідайте обличчям до того, з ким говорите, нахиляйтеся вперед, установіть контакт очима;
  • допомагайте співрозмовнику говорити, використовуючи звуки та жести заохочення: кивок головою, доброзичлива посмішка, слова “так-так”;
  • в разі потреби ставте уточнюючі запитання, які допомагають прояснити ситуацію, уточнити дещо з уже відомого. Наприклад: “Ти справді маєш на увазі, що ...?” “Чи правильно я зрозуміла, що....?".
  • висловлюйтеся чітко, по суті справи, наведіть приклади, пояснюйте свої думки.

Запам’ятайте, чого не слід роботи під час активного слухання:

  • Давати поради.
  • Змінювати тему розмови.
  • Давати оцінки особі, котра говорить.
  • Переривати.
  • Розповідати про власний досвід.

Як працювати в малих групах

    Робота в малих групах сприятиме набуття навичок спілкування та співпраці. Після того як учитель об’єднав вас у малі групи і ви отримали завдання, ваша група за короткий час (3-5 хв.) має виконати це завдання й представити результати своєї групи.

Швидко розподіліть ролі в групі. Оберіть головуючого, посередника, секретаря, доповідача.

Головуючий (спікер):

  • зачитує завдання групи;
  • організовує порядок виконання;
  • пропонує учасником групи висловитися по черзі;
  • заохочує групу до роботи;
  • за згодою групи визначає доповідача.

Секретар:

  • коротко й розбірливо веде записи результатів своєї групи;
  • як член групи він має бути готовим висловити думку групи під час підбиття підсумків або допомогти доповідачеві.

Посередник:

  • стежить за часом;
  • заохочує групу до роботи

Як організувати роботу

Об’єднайте учнів у групи, визначте, хто з них висловлюватиметься першим і запропонуйте обговорити свої ідеї один з одним. Визначте час для обговорення. По завершенні часу на обговорення кожна група представляє результати роботи, обмінюється своїми ідеями та аргументами з усім класом.

*****************************************************************************************************************

 

Як скласти історичне повідомлення

Аналізувати історичні факти і події – це значить:

* Визначити час (хронологічні рамки), до якого вони відносяться.

* Назвати характерні риси історичних фактів, подій.

* Виділити в цьому переліку головні та другорядні риси (головні – ті, без яких дані

факти чи події втрачають свою значимість).

* Визначити, чи існує зв′язок між фактами, подіями (причина – наслідок).

• Дайте оцінку (значення) подіям, фактам для подальшого історичного розвитку.

• Висновки повинні відноситись до головного в аналізі і мають бути тісно пов′язані з аналізом

раніше розглянутого історичного матеріалу. Порівняти висновки з висновками підручника.

Аналіз → оцінка (значення) → висновок

Схема аналізу історичних фактів, подій, явищ та процесів

Історичний факт – першоцеглинка історичних знань. Він непотворний, як неповторні простір і час, де він протікає, оскільки вони перебувають у постійному русі.
Історична подія – сукупність логічно завершених та обмежених у просторі й часі історичних фактів.
Історичне явище – комплекс аналогічних історичних фактів або їх ознак, які зберігалися чи зберігаються протягом певного часу та в певному просторі (території).
Історичний процес – ланцюг взаємопов’язаних у часі й просторі причинно-наслідковими зв’язками історичних подій і явищ:
• коли відбувалися чи проходили ці факти, події, явища чи процеси;
• де вони проходили;
• за яких історичних обставин вони проходили; які події пройшли напередодні;
• який розвиток вони отримали надалі;
• яка соціальна верства чи верстви були основними учасниками події;
• яку роль відіграли тут історичні особи та чиї інтереси вони відображали;
• який слід залишили ці факти, події чи процеси в історії регіону, країни чи світу;
• випадковим чи закономірним був саме такий перебіг подій та які вони мали наслідки;
• які альтернативи розвитку існували за тих історичних умов; а як би повелися Ви за таких умов?
Схема аналізу подій з хронологічної точки зору (локалізація подій у часі)
• коли пройшли ці події, як довго вони тривали, в якій послідовності проходили;
• на який період історії людства вони припадають;
• як ця подія співвідноситься з іншими подіями чи процесами;
• як ця подія кореспондується з однотипними подіями чи процесами вітчизняної та регіональної історії;
• складання хронологічних чи синхроністичних простих чи складних таблиць.

Складання історичного портрету

• Історичні умови, виклики та вплив оточуючого суспільного середовища на формування особистості історичної постаті. Особистісні якості історичного діяча та умови їх становлення та формування.
• Цілі діяльності та можливості їх досягнення.
• Якими засобами та шляхами досягається поставлена мета.
• Основні результати діяльності історичної особи для регіону, країни чи світу.
• У чому значення діяльності цієї особистості.
• Яке Ваше ставлення до цієї особи як людини та як історичного діяча?

АФОРИЗМИ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ
ІСТОРІЯ - СВІДОК МИНУЛОГО, СВІТЛО ІСТИНИ, ЖИВА ПАМ’ЯТЬ.

ІСТОРІЯ - ЖИТТЯ ПАМ’ЯТІ.

ІСТОРІЯ - ЦЕ СВІДОК ЧАСУ, УЧИТЕЛЬКА ЖИТТЯ.

НЕ ЗНАТИ ІСТОРІЇ - ОЗНАЧАЄ ЗАВЖДИ БУТИ ДИ­ТИНОЮ. ЦИЦЕРОН

ЩОБ ПИСАТИ ІСТОРІЮ ГІДНИМ ЧИНОМ, ПОТРІБНО ЗАБУТИ ПРО СВОЮ ВІРУ, СВОЮ ВІТЧИЗНУ, СВОЮ ПАР­ТІЮ. П. БУАСТ

ІСТОРІЯ - НАЙВИЩИЙ УЧИТЕЛЬ, В ЯКОГО НАЙГІР­ШІ УЧНІ. І. ГАНДІ

ІСТОРІЯ - ЦЕ НАУКА ПРО ТЕ, ЧОГО ВЖЕ НЕМАЄ Й НІКОЛИ НЕ БУДЕ.

ІСТОРІЯ - ЦЕ НАСАМПЕРЕД МУЗА.

ІСТОРІЯ - ЦЕ НАУКА ПРО ТЕ, ЧОГО ВЖЕ НЕМА Й НЕ БУДЕ. П. ВАЛЕРІ

ІСТОРІЯ - ЦЕ НАУКА, ЩО ВИВЧАЄ МИНУЛЕ ЛЮД­СТВА В УСІЙ ЙОГО КОНКРЕТНОСТІ Й РІЗНОМАНІТ­НОСТІ.

ІСТОРИК - ЦЕ ЗВЕРНЕНИЙ У МИНУЛЕ ПРОРОК. Ф. ШЛЕГЕЛЬ

ІСТОРИК - ЦЕ НЕРІДКО ЖУРНАЛІСТ, ЗВЕРНЕНИЙ У МИНУЛЕ. К. КРАУС

ІСТОРІЯ - ЗАНАДТО СЕРЙОЗНА СПРАВА, ЩОБ ДОВІ­РИТИ ЇЇ ІСТОРИКАМ. Й. МАКЛЕОД

ІСТОРІЯ - ЯК М’ЯСНИЙ ПАШТЕТ: КРАЩЕ НЕ ВДИВ­ЛЯТИСЯ, ЯК ЙОГО ГОТУЮТЬ. ХАКСЛІ

ІСТОРІЯ БІЛЬШОЮ ЧАСТИНОЮ ЯВЛЯЄ СОБОЮ ВИДО­ВИЩЕ, ГАНЕБНЕ ДЛЯ ЛЮДСТВА. ЗЬОЙМЕ

ІСТОРІЯ ВЧИТЬ ЛИШЕ ТОГО, ЧОГО ВОНА НЕ НАВЧИ­ЛА НАРОДИ. ГЕГЕЛЬ

ІСТОРІЯ ЗМУШЕНА ПОВТОРЮВАТИСЬ, ТОМУ ЩО НІХТО ЇЇ НЕ СЛУХАЄ. Л. ПІТЕР

ІСТОРІЯ НЕ ПОВТОРЮЄТЬСЯ - ПРОСТО ІСТОРИКИ ПОВТОРЮЮТЬ ОДИН ОДНОГО. К. РОДЖЕРС

ІСТОРІЯ ПИШЕТЬСЯ ЗА СЦЕНАРІЄМ ПРАВЛЯЧОЇ ВЕР­ХІВКИ. Ю. РИБНИКОВ

ІСТОРІЯ ПОВТОРЮЄТЬСЯ ДВІЧІ - СПОЧАТКУ У ВИ­ГЛЯДІ ТРАГЕДІЇ, ПОТІМ У ВИГЛЯДІ ФАРСУ. ПЕРЕФРАЗОВАНИЙ К. МАРКС

ІСТОРІЯ ПОВТОРЮЄТЬСЯ, ТОМУ ЩО НЕ ВИСТАЧАЄ ІСТОРИКІВ ІЗ ФАНТАЗІЄЮ.

ПІСЛЯ ОЧИЩЕННЯ ІСТОРІЇ ВІД БРЕХНІ НЕ ОБОВ’ЯЗКОВО ЗАЛИШАЄТЬСЯ ПРАВДА, ІНОДІ - ЗОВСІМ НІЧОГО. С. ЛЕЦ

ІСТОРІЯ ПОВТОРЮЄТЬСЯ. ПЕРЕФРАЗОВАНИЙ ФУКІДІД

ІСТОРІЯ ПОЧИНАЄТЬСЯ ТОДІ, КОЛИ ВЖЕ НІЧОГО НЕ­МОЖЛИВО ПЕРЕВІРИТИ. В. ВЕРХОВСЬКИЙ

ІСТОРІЯ, ВЛАСНЕ, НЕ ІСНУЄ, ІСНУЮТЬ ЛИШЕ БІО­ГРАФІЇ. Р. ЕМЕРСОН

ІСТОРІЯ - СКАРБНИЦЯ НАШИХ ДІЯНЬ, СВІДОК МИНУ­ЛОГО, ПРИКЛАД І ПОВЧАННЯ ДЛЯ СЬОГОДЕННЯ, ЗАСТЕ­РЕЖЕННЯ ДЛЯ МАЙБУТНЬОГО.

М. СЕРВАНТЕС

ІСТОРІЯ ЛЮДСТВА - ЦЕ ІСТОРІЯ ЗЛА НА ЗЕМЛІ.

ПЕРЕМОЖЦІ І ПЕРЕМОЖЕНІ МАЮТЬ З ІСТОРІЇ РІЗ­НІ УРОКИ. В. ШВЕБЕЛЬ

ЖИТТЯ ГЕРОЇВ ЗБАГАТИЛО ІСТОРІЮ, А ІСТОРІЯ ПРИКРАСИЛА ПОДВИГИ ГЕРОЇВ. Ж. ЛАБРЮЙЕР

ІСТОРІЯ НІЧОМУ НЕ УЧИТЬ, А ТІЛЬКИ КАРАЄ ЗА НЕ­ЗНАННЯ УРОКІВ. 

В ІСТОРІЇ МИ ДІЗНАЄМОСЯ БІЛЬШЕ ФАКТІВ І МЕН­ШЕ РОЗУМІЄМО СЕНС ЯВИЩ.  КЛЮЧЕВСКИЙ

ІСТОРІЯ СВІТУ - ЦЕ БІОГРАФІЯ ВЕЛИКИХ ЛЮДЕЙ. Т. КАРЛЕЙЛЬ

ІСТОРІЯ - НАШІ КОРЕНІ. БЕЗ НИХ НЕ МОЖЛИВЕ ЖИТТЯ СЬОГОДНІ І В МАЙБУТНЬОМУ. М. АМОСОВ

НАВІТЬ БОГИ НЕ МОЖУТЬ ЗМІНИТИ МИНУЛЕ. АГАФОН

НАША ІСТОРІЯ Є ІСТОРІЄЮ ВЕЛИКИХ ЗАЛЕЖНОС­ТЕЙ. О. ШПЕНГЛЕР

РОСІЙСЬКА ІСТОРІЯ ДО ПЕТРА ВЕЛИКОГО - ЦІЛКО­ВИТА ПАНАХИДА, А ПІСЛЯ ПЕТРА ВЕЛИКОГО - ОДНА КАРНА СПРАВА. Ф. ТЮТЧЕВ

ТІ, ХТО ТВОРИТЬ ІСТОРІЮ, ЧАСТО ЗАОДНО Й ФАЛЬ­СИФІКУЮТЬ ЇЇ. В. БРУДЗИНСЬКИЙ

УСІ ІСТОРИЧНІ ЗАКОНИ МАЮТЬ СВІЙ СТРОК ДАВ­НОСТІ. М.-ЕШЕНБАХ

ХТО ВИНЕН, ЩО, КРІМ ІСТОРІЇ, МИ НІЧОГО НЕ ВМІ­ЄМО РОБИТИ? Б. КРУТІЄР

АРХЕОЛОГИ ВИКОПУЮТЬ ІЗ ЗЕМЛІ ІСТОРІЮ, ЯКУ ЗА­КОПАЛИ ПОЛІТИКИ. Г. ЛАУБ

ЖОРНА ІСТОРІЇ ВИРОБЛЯЮТЬ ПИЛ ВІКІВ. І. ІВАНЮК

МИ ЗАХОПЛЮЄМОСЯ СТАРОВИНОЮ, АЛЕ ЖИВЕМО СУ­ЧАСНІСТЮ. ОВІДІЙ

В ІСТОРІЇ ЗА ВСЕ ВІДПОВІДАЮТЬ НАЩАДКИ. В. КОНЯХИН

УВІЙТИ ДО ІСТОРІЇ ВАЖЧЕ, НІЖ ПОТРАПИТИ В НЕЇ. В. ДОМИЛЬ

МИНУЛЕ ВЧИТЬ СЬОГОДЕННЯ НЕ ПОВТОРЮВАТИ ПО­МИЛОК У МАЙБУТНЬОМУ. Л. ЛЕОНОВ

МУДРІСТЬ Є ДОНЬКА ДОСВІДУ. ЛЕОНАРДО ДА ВІНЧІ

ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ Є ІСТОРІЄЮ ПЕРЕМОГ ЛЮДЕЙ НАД ЛЮДЬМИ. ЖЕРОМСЬКИЙ

ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ Є СУМОЮ ВСЬОГО ТОГО, ЧОГОМОЖНА БУЛО Б УНИКНУТИ. Б. РАССЕЛ

ЗАВЖДИ ПАМ’ЯТАЙ МИНУЛЕ. СТАЦІЙ